Світлана Кочерга,
член Національної спілки письменників України,
голова журі конкурсу Марії Фішер-Слиж.

ЛЕСИН ДЕНЬ

В Ялті відзначили 134-річчя з Дня народження Лесі Українки та підвели підсумки двох творчих конкурсів для молоді

Щороку, коли наступає останній герць сонцесяйної весни з холодною зимою, ми відзначаємо Лесині роковини. І ніякі суспільні потрясіння вже не змінять традицію, що склалася в Ялті: 25 лютого тут проходить свято "Сім струн", приурочене Дню народження Лесі Українки. Однак традиції мають здатність до оновлення, саме тому кожне наступне свято приносить нові штрихи, нові ідеї, нові враження. Незмінним залишається ініціатор свята - Музей Лесі Українки, що є відділом Ялтинського історико-літературного музею.
Цього року можна з певністю стверджувати, що свято "Сім струн" вилилось за береги курортного міста Ялти. В ньому взяли активну участь представники Севастополя та Сімферополя, що свідчить про зростання популярності щорічного музейного заходу, а відтак й імені Лесі Українки на кримських теренах.
День видався похмурий, але багатий на вир емоцій. Інтенсивна програма святкування Лесиного Різдва тривала з ранку до вечора, розпочавшись вшануванням пам'ятника Лесі Українки покладанням квітів. Незабаром ялтинські, севастопольські та сімферопольські юнаки та юнки, що вщерть заповнили актову залу Кримського державного гуманітарного університету, перетворились в одну велику родину, яка вітала нашу Лесю з Днем народження. А, як ведеться в інтелігентних родинах, - найкращим дарунком є творчість, плоди якої завше неповторні. Тому подарунками для Лесі слугували конкурсні роботи юних шанувальників поетеси, які візерунково обрамляли виступи музикантів та співаків.
Святковий тон цьому незвичайному форуму відразу задала завідувачка Музею Лесі Українки Олена Газізова, яка привітала всіх присутніх і виголосила імена переможців конкурсу "Кримська плеяда" імені Петра Одарченка. Цього року він приходив під девізом "Мріє, не зрадь!.." Конкурс розрахований на молодь, яка робить перші кроки в літературній творчості українською мовою.

Дипломантами конкурсу "Кримська плеяда" 2005 року в номінації "Поезія" стали:

І місце. Марія Абизова (м. Слов'янськ).
ІІ місце. Артур Цикалюк (м. Умань, Черкаської обл.).
ІІІ місце. Ольга Кувака (Дмитрієвська Загальноосвітня школа Совєтського р-ну АРК).

Заохочувальна премія та грамота. Катерина Туркіна (м. Ялта, ЗОШ № 9).

У номінації "Проза":

І місце - не надається
ІІ місце. Наталя Шевчук (м. Ялта, НВО № 15).
ІІІ місце. Катерина Везетіу (м. Ялта, 2 курс КДГУ). Новела "Остання сповідь".

Заохочувальна премія та грамота. Ганна Васіна (м. Сімферополь, 4 курс ТНУ).

Грамота. Катерина Демченко (м. Ялта, НВО № 15)

Вони отримали пам'ятні жетони, дипломи і грошові премії. Ряд студентів отримали заохочувальні грамоти та грошові нагороди. Цього року більший поетичний хист проявили учасники конкурсу з-за меж Криму. Приємно відзначити, що вірші переможців дійсно оригінальні і яскраві. Ймовірно, юні переможці колись дійсно стануть справжніми поетами і пам'ятатимуть, що одну з перших авторських відзнак вони отримали на конкурсі "Кримська плеяда" ім. Петра Одарченка, а це значить, що сама Леся Українка, яка свого часу також отримувала літературну нагороду в Ялті, благословила їх на творче зростання. Прозаїків, як часто ведеться, було менше, хоча і серед них є "юні голосочки" які впевнено заявили про свій потенціал. Журі найвище оцінило зворушливу розповідь про Помаранчеву революцію, побачену очима сестрички її учасника-студента.

Новацією нинішнього свята стало підведення підсумків конкурсу Марії Фішер-Слиж "Змагаймось за нове життя!", який вперше проводився в Криму. Протягом кількох місяців він спонукав юнь у багатьох містах і селах Криму по-новому прочитати й осмислити Лесю Українку та поділитись з іншими своєю інтерпретацією творчості геніальної української письменниці. Координатор конкурсу Микола Владзімірський провів велику роботу, щоб залучити до свого задуму якомога більше студентської та учнівської молоді під дбайливою опікою своїх вчителів. Ініціативним центром цілої мережі заходів став Севастополь, зокрема Управління освіти і науки Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольський міський гуманітарний університет, Громадський комітет "Український Севастополь". Ще донедавна важко було запідозрити офіційний Севастополь в симпатіях до української культури. Але, очевидно, крига скресла. Знаковою подією стало відкриття пам'ятника Тарасові Шевченкові в Севастополі, а за ним - Лесі Українці у Балаклаві. Втім, за кожною такою перемогою завжди стоїть невсипуща енергія ентузіастів. До севастопольців приєдналось товариство "Україна-Світ", яке взяло на себе кропітку роботу організації конкурсу в Сімферополі, що врешті-решт дозволило разом з Ялтою замкнути потрійний міст, що так чи інакше всіх, хто ступив на нього, наближав до феномену Лесі Українки.
Найпершими вступили в конкурсне змагання старшокласники, і, до речі, виявились найактивнішими: майже сотню творів на запропоновані теми вони переслали для вивчення компетентного журі. Його вердикт оголосила доцент кафедри української мови і літератури Севастопольського міського гуманітарного університету Тамара Мельник. Переможцями, які отримали дипломи та грошові премії, стали:

І місце. Вікторія Маркова (м. Севастополь, ЗОШ № 41 ).

ІІ місце. Олена Шулещенко (м. Севастополь, ЗОШ-гімназія № 2).
Оксана Угрюмова (м. Сімферополь, ЗОШ № 10).

ІІІ місце. Ірина Неліна ( м. Сімферополь, НВК "Українська школа-гімназія").
Катерина Лачихіна (м.Сімферополь, ЗОШ № 29).
Катерина Пацюк (м. Армянськ, ЗОШ № 2).

Студенти мали можливість проявити себе як дослідники перебування Лесі Українки в Криму та світогляду і творчості письменниці. Наприкінці 2004 року в трьох зазначених містах пройшли літературно-краєзнавчі читання. Кращі роботи регіональних читань розглядало журі й вибрало найзмістовніші з них. Член журі, доцент кафедри української мови і літератури СМГУ Геннадій Ковальчук , вручив заслужені нагороди найдостойнішим з конкурсантів. Місця у літературно-краєзнавчій номінації "Кримський літопис життя і творчості Лесі Українки" роботи розподілились між представниками Севастопольського міського гуманітарного університету, Кримського державного гуманітарного університету (м. Ялта) та Таврійського Національного університету ім. В.І.Вернадського (м. Сімферополь) таким чином:

І місце. І. Нерушкіна (СМГУ) за роботу "Історія пам'ятника Лесі Українці в Балаклаві".

ІІ місце. Н. Петренко (СМГУ) за роботу "Поетичні переклади Лесі Українки в кримський період".
Є.Олексюк (ТНУ) за роботу "Кримський епістолярій Лесі Українки".

ІІІ місце. О. Носова (ТНУ) за роботу "Авторське "Я" в оповіданні Лесі Українки "Над морем".
І. Кравченко (КДГУ) за роботу "Образ Бахчисараю в поезії Лесі Українки"
І. Ляхова (ТНУ) за роботу "Поетичний цикл Лесі Українки "Кримські спогади".

Наступна номінація конкурсу - "Наукові роботи". Вона привабила передусім юних філологів з університетів Сімферополя, Севастополя і Ялти. Тема номінації - "Лицарський кодекс Лесі Українки у контексті її літературної та епістолярної спадщини" - вимагала не лише знання доробку поетеси, але й орієнтації в лицарській культурі середньовіччя, усвідомлення шляхетності як визначальної риси у світогляді письменниці, що дозволила їй в очах нащадків уособити цвіт української нації. Слід відзначити, що студенти в своїх роботах показали високий рівень розуміння унікальності ролі Лесі Українки у формуванні еліти нашого народу, фахову інтерпретацію її творів. Член журі, представник Всекримського товариства "Україна-Світ" Тетяна Захарова вручила відзнаки за найкращі роботи студентам, які, можливо, незабаром зможуть репрезентувати Крим у колі справжніх вчених-лесезнавців. Тому з особливою гордістю ми називаємо їхні імена:

І місце. Олександра Вісич ( КДГУ, 5 курс) за роботу "Просторова ієрархія "Осінньої казки" Лесі Українки").

ІІ місце. Тетяна Преображенська (ТНУ, 3 курс) за роботу "Лицарський кодекс Лесі Українки у контексті її літературної та епістолярної спадщини").
Соломкіна Тетяна(КДГУ, 5 курс) за роботу "Леся Українка - лицар української мови".

ІІІ місце. Олена Козлітіна (КДГУ, 4 курс) за роботу "Поема Лесі Українки "Віла-посестра" крізь призму феномену лицарства".
Наталя Заславська (ТНУ, 1 курс) за роботу "Лицарський кодекс Лесі Українки у контексті її літературної та епістолярної спадщини".
Володимир Вишневський (КДГУ, 3 курс) за роботу "Дві сторони елітарної медалі (Леся Українка і Юрій Косач).

Безперечно, найцікавішою частиною свята "Сім струн" став відкритий фінал конкурсу Марії Фішер-Слиж у номінації "Декламації". Регіональний (відбірковий) етап змагання читців відбувся серед учнів 9-11 класів у Севастополі, Сімферополі та Ялті заздалегідь, а до другого етапу були допущені по три представники з кожного міста. Передати вогонь і ніжність Лесиного слова перед великою аудиторією шанувальників поетеси намагались кращі з кращих. І вони зуміли подарувати справжню естетичну насолоду своєю майстерністю. Компетентне журі працювало відповідально і сумлінно, проте з врахуванням переконливих симпатій залу змусило навіть відступити від умов і визначити переможцем конкурсу зовсім юного учасника, сімферопольця Кирила Сузанського, який покорив глядачів артистичністю і палким патріотизмом, що струменів у кожному слові, у кожному жесті талановитого хлопчика. Інші місця між старшокласниками розподілились таким чином:

ІІ місце. Юлія Підіпригора (Севастополь), Дарія Добровольська (Севастополь)
ІІІ місце. Марія Бодунова (м. Сімферополь), Марія Лазаріді (Сімферополь), Анна Глушко (м. Ялта).

Однак кульмінація свята ще була попереду. Її створили учасники номінації "Інсценізації". Пропонуючи цю номінацію, організатори мали сумнів, чи до снаги кримській юні відтворити вічні образи геніальної Лесі Українки, адже сценічна доля її драматичних творів виявилась напрочуд складною. Проте ентузіазм учасників конкурсу гідний подиву: вони запропонували серйозне прочитання класики і підтвердили її нездоланну вічну силу. Особливо високий рівень показали ялтинські студенти, закоханість в українську модерну літературу яких об'єднала в філологічний ексклюзив-театр "Сім муз" Кримського державного гуманітарного інституту. Вони не вперше звертаються до творів Лесі Українки, тому показані ними фрагменти засвідчили артистичну зрілість та оригінальність режисерського задуму. Органічне об'єднання пластики і музики зробили Лесине слово особливо рельєфним і проникливо-хвилюючим. Справжнє театральне дійство запанувало на сцені і було винагороджене щирими оплесками зали. Заслуженими дипломантами конкурсу стали:

Тетяна Павлюк (Ялта): фрагмент драми "Одержима" (І місце).
Олександра Вісич, Денис Мокренцов (Ялта): фрагмент драми "Камінний господар"; Ірина Карнакова, Володимир Ардюков (Ялта): "Ізольда Білорука" (ІІ місце).
Ганна Носова (Сімферополь) "Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...";
Колектив технікуму радіоелектроніки (Сімферополь): композиція "Мрія" (ІІІ місце).

Заохочувальною грамотою нагороджена театральна студія "Юнь" з Іллічівська Одеської області, яка приїхала на свято до Криму зі своїм подарунком: драматичною сценою Лесі Українки "Іфігенія в Тавріді".

На завершення свята ялтинські гості відвідали Музей Лесі Українки, щоб діткнутись до цього джерела духовності й ще раз віддати шану невмирущій поетесі.
Хочеться сподіватись, що Лесин день для численних учасників свята "Сім струн" надовго збережеться в пам'яті радісним і урочистим. А все це стало можливим завдяки багатьом небайдужим людям. Сердечної подяки заслуговують вчителі та викладачі, натхненники юного покоління, яке починає своє сходження до верхів'їв духу українських національних світочів. Глибока шана меценатам, завдяки яким всі ми стаємо мудріші, світліші душею та вищі духом. Україна може пишатися своїми синами і доньками, які, навіть опинившись далеко від рідної землі, залишаються цвітом нації. Низький уклін високоповажним Марії Фішер-Слиж та Петрові Одарченкові, які своїми зусиллями і жертовністю сприяють вихованню в Криму національно свідомого покоління, яке вчиться патріотизму і гідності, гуманізму і шляхетності у світі, створеному інтелектом і фантазією великої письменниці і громадянина Лесі Українки. Напередодні Лесиного дня студентський гурток "Апостол", що сформувався в Музеї Лесі Українки, з вдячністю і захопленням прийняв у дарунок від Фонду ім. Івана Багряного комп'ютер, якого вельми бракувало юнакам і дівчатам у їхній повсякденній науковій, громадській і культурній праці. Хіба це не чудовий спосіб здійснювати разом, пліч-о-пліч, мрію Лесі Українки про нову Україну?
Тільки в єдності і в невсипущій праці ми збудуємо нерукотворний храм наших святинь, фундаментом якому слугуватиме усвідомлення духової спорідненості з нашими великими попередниками.