9–11 жовтня 2009 року проходила Всеукраїнська наукова конференція „Модерна актуалізація міфологічних мотивів у творчості Лесі Українки та інших митців кінця ХІХ – початку ХХ ст.” Конференція відбувається на базі трьох закладів: Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (м. Сімферополь), Кримського гуманітарного університет (м. Ялта) та Музею Лесі Українки. Цього року її учасниками стали науковці Києва, Луцька, Рівного, Кам’янець-Подільська, Одеси, Кіровограда, Запоріжжя, Кривого рогу, Херсону. Вже традиційно відкриття конференції проходить у столиці  Криму. На другий день у Ялті відбулось друге пленарне та секційні засідання конференції. Вечором програма форуму продовжувалась у Музеї Лесі Українки, де пройшов круглий стіл „Осіння казка” Лесі Українки: літературознавчі та театральні інтерпретації (за участю Народного аматорського театру „Сім Муз”)”. 11 жовтня учасники конференції мали змогу здійснити екскурсію  Південним берегом Криму „Слідами Лесі Українки”. У супроводі Миколи Владзімірського гості відвідали Балаклаву, вшанували пам’ятник Лесі Українки та мали змогу подивитись на відреставрований будинок письменниці, хоча, на жаль, тільки здалеку. Незабутнє враження на лесезнавців справив старовинний Херсонес, Свято-Георгієвський монастир, Байдари – місця, де так живо уявляєш образи з творів Лесі Українки: бентежних християн, журливу Іфігенію, героїв кримських легенд.

Учасники конференції в мальовничій Балаклаві

Ялтинки Світлана Кочерга та Олександра Вісич під час екскурсії в Балаклаві.

16 травня 2009 року черговий раз Музей Лесі Українки взяв участь у загальноєвропейській акції „Ніч музеїв”. Нагадаємо, що попередні нічні перформанси були присвячені таїні творчого натхнення Лесі Українки („Нічний гість”), загадковій та наскрізній темі лицарства в доробку письменниці („...я любила вік лицарства...”). Новим мотивом нашого дійства стали мандрівки світами. Головним натхненням послужило коротке оповідання Лесі Українки „А все-таки прийди...”, героїня якого мандруючи Італією, знаходить невеликий антикварний мазанин, де помітила дивну книгу. Вона, як магніт, зачарувала мандрівницю, яка, наче в чаклунському дзеркалі, бачила на сторінках інші віртуальні виміри і переносилась в них. Подібні палімпсести світів ми знаходимо в творах самої Лесі Українки, що є невичерпною енциклопедією багатокультурного досвіду авторки. Численні реальні та художні мандрівки письменниці ми і намагалися втілити в затемнених залах музею за допомогою акторів театру „Сім Муз”.
Вистава розпочиналась на вулиці перед пам’ятником Лесі Українки з пантоміми: оживали найвідоміші образи з творів драматурга і славили містерію театру. Згодом глядачів запрошували до „антикварної крамниці”, що розташувалась у цоколі музею. Хитруватий крамар услужливо пропонував свій товар, розсипаючи компліменти та жарти, поки не зауважив одну даму (ту саму жінку-мандрівницю), яку дуже зацікавила одна з книг. Глядачі, що спостерігають їх діалог, непомітно переносяться в уявний світ сторінок цього дивовижного фоліанту. Ось під звуки Брамса їх слідком за таємничою жіночою постаттю несе хвиля поезії: „Море стелиться чорним, важким оксамитом, // небо чорне і хмарне тяжіє вгорі...”. Ось вони вже на другому поверсі музею, минаючи простори та часи. Давній Єгипет, середньовічна Європа, мальовнича Україна. Минуле. Сучасне. Неіснуюче. Загадкові візії виринали з музейної темряви, міцно сплетені рядками творів Лесі Українки та її листів... Це дійство сповнене містичного відчуття наближення до ядра художніх замислів Лесі Українки, які, зокрема, народжувались у неї в Ялті, у тому числі і в будинку, що нині став музеєм.

Таким чином „Ніч в музеї” – це ще один крок до пізнання таємничої „Notre dame d’Ukraine” Лесі Українки.

Ірина Карнакова

Актори театру „Сім Муз”

8-10 травня 2009 року в Ялті пройшла конференція "Українське кобзарство – історія, сучасність та перспективи", співорганізатором якої виступив Музей Лесі Українки. Зокрема в залах музею відбулась презентація реконструйованих бандур Остапа Вересая та Гната Гончаренка. Унікальна робота, здійснена київським кобзарем, бандурним майстром Юрієм Фединським, є особливо знаковою для Ялти, адже сто років тому в нашому місті Леся Українка, долучившись до діяльності Етнографічної комісії, здійснила запис дум у виконанні Гната Гончаренка.

виступ Юрія Фединського

виступ Юліана Китастого

 

„Сім струн” - 2009

З ініціативи музею Лесі Українки в Ялті стало традицією 25 лютого проводити свято ”Сім струн”, приурочене Дню народження письменниці . Відомо, що свій 27-й рік Леся Українка зустрічала в Ялті, на віллі „Іфігенія”, у вузькому колі родини лікаря М. Дерижанова. Цьогорічна програма, запропонована Музеєм з нагоди 138-ліття Лесі Українки, зацікавила значно ширше товариство ялтинців, переважно студентську молодь.

Розпочалось свято „Сім струн” покладанням квітів до пам’ятника Лесі Українки, яке, не зважаючи на дощову погоду, зібрало чимало її шанувальників.

У стінах Музею один з експозиційних залів перетворився у ошатний кінозал, де відбувся ретро-показ художнього фільму „Лісова пісня” (режисер В. Івченко), якому незабаром виповниться півстоліття. Перегляду кінокартини передувала коротка розповідь про „Мавку українського кіно”, народну артистку України Раїсу Недашківську, яка 18-річною юнкою виконала головну роль у фільмі. Частково зйомки „Лісової пісні” проходили на Південному березі Криму, зелень лісів якого дозволила імітувати весну Мавчиного кохання.

Раїса Недашківська нині часто буває у Ялті, зокрема як голова журі Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Лесі Українки. Саме на цих конкурсах 2007 та 2008 рр. Ялтинці мали змогу відкрити для себе талановитих молодих акторок з Харківського театру „PS” Надію Алюнову та Анну Сподарєву, які отримали свої нагороди з рук легендарної Раїси Недашківської.

До Дня народження Лесі Українки актриси спеціально приїхали в Ялту з програмою „Сила живої любові”, яка була презентована в актовій залі Кримського гуманітарного інституту. Харизматичний театр „PS” представила завідувачка музею Лесі Українки Олександра Вісич. І її компліменти знайшли вагоме підтвердження. Дійство, запропоноване харків’янками, було вишукано-елітарним. Оригінальне поєднання поезії Лесі Українки з біблійним словом, експресивність акторок, стиль яких часом нагадував декаданс, а подекуди сучасний реп, – все це надовго запам’ятається справжнім поцінювачам театральних інтерпретацій творчості Лесі Українки. Особливо яскраві образи створила на сцені Надія Алюнова – таємнича жінка-ієрогліф з голосом дримби і віолончелі...

Свято „Сім струн” засвідчило, що нове століття відкриває нові мистецькі іпостасі Лесі України.

День пам’яті Героїв Крут в музеї

29 січня 2009 року в музеї пройшов традиційний захід, присвячений пам’яті Героїв Крут. Учасниками стали учнів ЗОШ № 6. За багато років співробітникам музею вперше довелося говорити на цю серйозну та трагічну тему з такою юною аудиторією. Ведучі разом з дітьми з’ясовували, хто такі герої та які події можуть вимагати героїзму від громадянина України. Відповідну атмосферу створювали пісні гурту „Мандри” та Марії Бурмаки, а також відома поезія Павла Тичини „Пам’яти тридцяти”. Наприкінці заходу діти зачитали імена молодих захисників Батьківщини. Безпосередня та щира реакція школярів показала, що вони готові розбиратися у складних питаннях вітчизняної історії.

До 175-річчя Степана Руданського

Цього року в Україні відзначають 175-річчя з дня народження Степана Руданського. В Музеї Лесі Українки заплановано низку заходів на честь славетного поета. Вже проведено літературні читання за участю акторів театру „Сім Муз” та студентів Кримського гуманітарного університету. Наступним кроком було упорядкування могили Руданського на Полікурівському
меморіалі.