Музей Лесі Українки в Ялті в значній мірі є результатом активності української громади міста Ялти. В 70-х роках її лідерами стали українські інтелігенти, які очолили ініціативну групу зі створення Музею Лесі Українки. Серед них особливо велику роботу провели вчений-винороб Микола Охріменко (колишній учень Лесі Українки), педагог Олексій Нирко, капітан Остап Кіндрачук. Останні двоє наприкінці 80-х років створили в Ялті товариство української мови ім. Амвросія Метлинського, пізніше реорганізоване в Ялтинське міське товариство "Просвіта" ім. Т.Г.Шевченка. Боротьба за відкриття в курортній Ялті музею, присвяченого великій українській поетесі, об'єднала чисельних прихильників національної ідеї. В свою чергу просвітянський ґрунт виявився плідним для паростків інших національно-демократичних об'єднань та організацій. Так появився ялтинський осередок Руху, Республіканської партії тощо.

Однією з найвпливовіших українських організацій міста став створений 1992 р. Союз українок Ялти (нині осередок Союзу українок України), осідком якого став власне Музей Лесі Українки. Першочерговими завданнями в місті союзянки, як і просвітяни, вважали підтримку трьох інституцій: музею, школи, церкви. І кожний з цих напрямків роботи увінчався певними успіхами. Зокрема віруючих людей об'єднала Українська греко-католицька церква, служби якої щодня проходять в Римо-Католицькому храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (вул.Пушкінська, 25).

Поступове розгалуження вузлів українського громадського життя в Ялті продовжується і нині. Але серцем українства Ялти, його духовного життя справедливо можна вважати Музей Лесі Українки. Його найближче оточення і підтримку складає Клуб української творчої інтелігенції Ялти, до складу якого входять заслужений майстер народної творчості Микола Вакуленко, дизайнер, член Національної Спілки письменників України Віктор Виноградов, художній керівник народного ансамблю бандуристок "Чарівний спів" Ірина Куровська та інші яскраві особистості.

Для багатьох гостей курортної Ялти подекуди є справжнім відкриттям мистецький світ членів Клубу українських творців Ялти (КУТЯ), розгалужене громадське життя і навіть сам факт наявності україномовних ялтинців. Але по суті українці завжди складали вагому частину населення Ялти (нині вона складає чверть загальної кількості), тут ніколи не припинялось культурне життя, яке мало значні досягнення навіть в складних ідеологічно-політичних умовах. Ще в постреволюційну епоху в місті склалась перша українська громада, яка доглядала за пам'ятником Степана Руданського, зібрала українську бібліотечку. Ці напрямки діяльності і нині є консолідуючим фактором для українців Ялти. Актуальною залишається ідея створення Музею Степана Руданського та вшанування пам'яті поета, який був першим міським лікарем Ялти, літературно-мистецькими Днями. Постійно поповнюється бібліотека українознавства, яка обслуговує всіх бажаючих, приваблюючи до музею насамперед молодь, вчителів та всіх, хто потребує поглиблення знань з історії та культури України. А відтак росте число української громади, її авторитет і вплив у місті, яке справедливо називають літньою столицею України.

Виставка майстрів народної творчості в Ялтинському культурному центрі.
Зліва направо: заслужений працівник культури України Олексій Нирко, майстер вишивки Віра Роїк, скульптор Микола Вакуленко.

Роботи скульптора Миколи Вакуленка

Ялтинські союзянки