МЕЛОДІЇ З ПУЩІ

Ми з Кльонею почуваємось... "немов на дощечці серед океану", - так самотньо і безпорадно ...
(З листа Лесі Українки до матері. 7 січня 1908 р.)

Рукостискання серпня і вересня 1907 року подружжя Квіток спостерігало поблизу Севастополя, у Балаклаві. Тут вони зручно влаштувалися в будинку п. Соколової на Новій Набережній, де і отримали звістку про те, що К. Квітка отримує посаду старшого кандидата Сімферопольського окружного суду. Вирішили за доцільне провести весь виноградний сезон у Балаклаві. Про свій балаклавський триб життя Леся Українка так пише до Бориса Грінченка: "...коли не їм виноград, то пишу, - оце і все "поробляння "...

Над чим працювала тоді поетеса? З-під її пера у Балаклаві народився вірш вірш "За горою блискавиці", один з небагатьох, написаних у Криму в останні роки. Геніальне обдарування Українки дедалі більше виривалось з тісних рамок власне поезії. Владно манила до себе ширшим простором драматургія, де з кожним новим твором авторка стверджувалася як майстер віршованої драми.

У вересні Леся Українка багато читає і намагається завершити великі твори, розпочаті раніше. Серед них - драма "У пущі", львівське видання якої експонується в музеї. Цій роботі чи не найбільше віддавала часу поетеса над балаклавською затокою, про що повідомляє у листі до матері: "...взялася до неї (драми - С.К.) дуже ретельно, бо щось мені чується, що як не скінчу тепер, то так вона вже й залишиться, а мені її шкода..."

На початку жовтня Леся Українка та Климентій Квітка переїжджають до Ялти, де наймають помешкання на дачі п. Терещенко по вул. Дарсанівській. Зараз ця вулиця носить ім"я Лесі Українки. По ній щодня ходив на роботу Климентій Квітка, який згодом, отримавши призначення, працював у Ялті помічником повітового слідчого Єсиповича. Хоча, як і раніше, музика вабила Квітку понад усе. Він з задоволенням записує від дружини українські народні пісні. А знала вона їх безліч. І, виймаючи з дорогоцінної скриньки пам"яті той чи інакший мотив, Леся Українка ніби розгортала сувої поліських рушників, бачила перед собою волинянок у народних костюмах і чула їхні журливі голоси. Волинський жіночий костюм кінця ХІХ - поч. ХХ століття є центральним експонатом етнографічного куточка. А над ним - сім рушників, мов сім променів, які летіли з серця поетеси "по всіх українах".

Праця над записом пісень у Ялті стала вагомим вкладом у музичну фольклористику. Уже після смерті Лесі Українки, в Києві 1917 року, Климент Квітка видав фототипічним способом збірник "Народні мелодії з голосу Лесі Українки", першу частину якого відвідувачі можуть побачити у музеї. 225 народних пісень доніс до сучасників цей раритет.
Поступово поетеса реалізує і свої нові творчі замисли, як завжди, розмаїті. У Ялті вона диктує статтю про театр, пише оповідання "Розмова", продовжує працювати над незакінченими драмами. Зрідка вдається до поезії. У її листі до матері читаємо: "...маю вірші для твоїх виданнів". Один з них, напевно, - "Народ пророкові", створений у кінці 1907 року.

Відриваючись від світу своєї фантазії, Леся Українка, немов скульптор посеред пуритан з драми "У пущі", почувалася "на безлюдді" у зимовій Ялті. Разом з чоловіком перепитує знайомих, чи не знають вони українців, які б проживали на Південному березі Криму, "бо таки сумно без земляків". Вимушене спілкування з співвітчизниками, котрі забули рідну мову, не гоїло пекучу тугу за батьківщиною. Особливо гостро подружжя Квіток відчувало свою безпорадність, коли знову грізно нагадував про себе дамоклів меч недуги.

Саме в Ялті Леся Українка довідалась, що її захворювання прогресує і туберкульозом вже пошкоджені нирки. Остаточно вирішити питання, чи вдаватись їй до операції, вона вирішила за кордоном. Позаяк найбільше довіряла німецьким лікарям, то навесні почала збиратись на консультацію до Берліну. В особистій справі К.В.Квітки, що знаходиться у Кримському державному архіві, збереглися документи, що безпосередньо стосуються цієї поїздки. Відвідувачам музею пропонується познайомитись з двома рапортами Квітки. У одному з них він просить видати окремий паспорт його дружині Квітці Ларисі Петрівні, а в другому дозволити двомісячну відпустку, у зв"язку з необхідністю супроводжувати дружину на лікування. Обидва прохання вдовольнили.

На початку квітня Леся Українка та Климент Квітка вирушили у тривожну і далеку дорогу.

Далі