Головна сторінка
Віртуальна подорож
Раритети
Леся Українка: студії
Літературне краєзнавство
Кримська муза
Музейна тераса
Ялта українська
Меценати музею
Як нас знайти
Музей розшукує
Гостьова книга
Кримський Форум
 


Стежки

УДК 821.161.2'06

Олександра Вісич
Кримський державний гуманітарний інститут (м.Ялта)
соціально-гуманітарний факультет

ЛЕСЯ УКРАЇНКА І ЕЛІЗАБЕТ БРАВНІНҐ

Як відомо, численні перешкоди та офіційні заборони гальмували поступ українського письменства пошевченківської доби. Наприкінці ХІХ століття молоді літератори гостро усвідомили потребу ознайомлення з кращими зразками європейської літератури. Зокрема Леся Українка стала ініціатором проекту, про який писала: "... ми (молодіж) задумали видати цілу серію перекладів, найкращих творів європейських і російських авторів..." [6,45]. Проте задекларовані наміри реально не завжди приносили плідні результати. Мусимо визнати, що в середовищі українських письменників відчувався тотальний брак освіченості, на який неодноразово звертали увагу критики і навіть самі літератори. Наприклад, Євген Маланюк відзначав, "що Олесь не мав набутого літературного смаку...але... мав природний (курсив - О.В.) мистецький смак..." [2,332]. Пізніше Оксана Лятуринська з прикрістю підкреслювала, що Уласові Самчукові не вистачає "широкого ознайомлення з загальним мистецтвом і його проблемами" [8,238]. Подібні висловлювання можна знайти про цілий ряд талановитих вітчизняних авторів.
На цьому фоні особливо яскраво освіченістю та ерудованістю виділяється Леся Українка. Оволодівши багатьма мовами, поетеса розширювала коло свого читання різноманітними творами іноземних авторів в оригіналі, що так чи інакше впливали на формування її власного стилю. Серед багатьох європейських письменників важливе місце в лектурі Лесі Українки посіла творчість представниці англійської літератури - Елізабет Бравнінґ. Відомості про це знаходимо в епістолярії поетеси. Взимку 1898 року вона проживала в Ялті, звідки повідомляла в листі до матері: "... купила собі вірші Елізабет Браунінг (по-англійськи), - давно інтересуюсь сею поетесою, та тільки "случая підходящого" не було купить її твори" [7,17]. Саме тоді Леся Українка працювала над своєю першою драмою "Іфігенія в Тавріді", причину нон-фініто якої і досі нез'ясовано, хоча сама авторка пояснює її таким чином: "Іфегенія" чогось спинилась тим часом, певно того, що в мене читання прибуло...". Томик Елізабет Бравнінґ і пізніше не втратив цінність для Лесі Українки та зберігся в її бібліотеці. Нині збірка "A selection from the poetry of Elisabet Barrett Browning"(Copyright edition. With the portrait of the author Leipzig, Bernhard Tauchnitz, 1872) знаходиться у відділі рукописів Інституту літератори ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР (ф.2, № 1313).
Елізабет Баррет-Бравнінґ (1806 - 1861) - англійська поетеса, вельми популярна свого часу, яку через 140 років Соломія Павличко віднесе до "майже забутих нині вікторіанців" [4,395]. В її біографії знаходимо чимало суголосного з життєписом і творчістю Лесі Українки. Елізабет отримала домашню освіту, володіла давньогрецькою, французькою і латинською мовами, займалась перекладами. Творчий шлях почала в 13 років з епічної поеми "Марафонська битва", в 18 років написала філософську поему "Нарис про розум". Особливе визнання отримав її віршований роман "Аврора Лі", присвячений темі рівноправності жінки.
В Україні Е.Бравнінґ знають тільки номінально. Її ім'я в літературних енциклопедіях супроводжується скупими біографічними довідками, увага акцентується переважно на громадській ліриці. Майже відсутні переклади українською мовою її поезій. Як правило, поодиноко згадується Павло Грабовський, котрий насправді зробив маловартісний з художнього боку переклад одного відомого віршу - "Плач дітей" (в українському варіанті - "В чистім полі на роздоллі" [1,115]), що нерідко співставляють з російським переспівом М.Некрасова. Переклад П.Грабовського був опублікований в часописі "Зоря" 1897 року, і, очевидно, Леся Українка мала змогу його прочитати. У ХХ столітті до творчості Елізабет Бравнінґ як перекладач звертався тільки Михайло Орест, який зумів точніше передати її самобутній стиль.
На думку деяких літературознавців, Англія ніколи не народжувала поетеси подібного рівня [3,73]. Але не менше враження Елізабет Бравнінґ справляла і своїм надзвичайно романтичним життям. Як справедливо зауважила Соломія Павличко, "вплив самого образу англійської поетеси […] набагато сильніший, ніж вплив її віршів" [4,124]. Через тривалу недугу вона вела затворницький спосіб життя. Однак це не завадило заочно закохатися в неї молодого поета-романтика Роберта Бравнінґа, що побачив у її творчості "філософські і класичні пізнання, а також такі близькі йому палкість і схильність до смутних натяків-роздумів"[3,77]. Пристрасть майбутнього чоловіка врятувала Елізабет Баррет від лабет смерті і спонукала до створення шедеврів інтимної лірики "Сонети з португальського". За словами Андре Моруа "сонети були прості і прекрасні. Їх зміст чудово вкладався в строгу форму. Етапи любові займали належне місце в поетичній архітектурі" [3,76]. Вони відкрили читачеві справжнього майстра любовної лірики в авторці, що раніше була відома скоріше інтерпретаціями соціальних мотивів.
Кілька моментів, спільних для Лесі Українки та Елізабет Бравнінґ, відразу кидаються в око: випробування сили духу хворобами, вірність демократичним переконанням, пізнє одруження з чоловіками, значно молодшими за них. Але поетичні паралелі слід шукати не лише в співзвучному. Свої найкращі інтимні вірші Леся Українка присвятила Сергію Мержинському, для якого вона стала опорою перед невідворотньою смертю. Цікаво, що обидві авторки намагалися скрити від читача своє кохання. Елізабет Бравнінґ вдалась до містифікаційного перекладу, а Леся Українка за життя майже не друкувала вірші, сповнені болісного одкровення.
Своєрідне відлуння деяких образів у ліричному доробку Елізабет Бравнінґ та Лесі Українки свідчить, що вірші англійської письменниці глибоко увійшли у свідомість українки. Залежність від кохання і водночас бажання контролювати коханого переливається в поезії Е.Браунінг в образ виноградної лози, що в'ється навкруг дерева: I think of thee!--my thoughts do twine and bud //
About thee,as wild vines, about a tree
[9].
У Лесі Українки теж з'являється образ повзучої рослини: "Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти // Так міцно, щільно, і закрить од світа" [6,159].

Зі свого боку, Бравнінґ також асоціює себе з плющем (що був такий близький натурі Лесі Українки) у сонеті 44 "Beloved, thou hast brought me many flowers", який нагадує відомий вірш української поетеси "Квіток, квіток, як можна більше квітів". Обидві авторки віддавали данину листам, що є важливим атрибутом спілкування закоханих, знову і знову повертаючись до них та наділяючи особливими властивостями силою своєї фантазії.

Порівняймо:
My letters-- all dead paper, mute and white!
And yet they seem alive and quivering
[9]

Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами... [6,156]

Отже, любовна лірика Лесі Українки та Елізабет Бравнінґ містить чимало суголосних мотивів та образів, хоч їхні вірші народжувалися в протилежних умовах: очікування щастя і втрати його. Співставлення доробку обох поетес переконливо показує, як тісно змикаються пізній англійський романтизм та український неоромантизм.

1 В російському перекладі Якова Фельдмана: Мысли мои ветвятся вокруг тебя, // Как лоза вокруг пребольшого дерева. [10].
2 Дрожащие руки роняют ожившие письма // И падают письма, как листья, ко мне на колени (переклад Я.Фельдмана) [10].

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Грабовський Павло. Зібрання творів у трьох томах. Т.І. - К.: Вид-во Акадеиії наук Української РСР - 1959. - 687
2. Маланюк Е. Книга спостережень. - Торонто, Онт. Канада: Вид-то "Гомін України", 1962. - 525 с.
3. Моруа Андре. Роберт и Элизабет Браунинг // Иностранная литература. - 2002. - № 5.
4. Павличко, Соломія. Зарубіжна література: Дослідження та критичні статті. - К.: Вид-то Соломії Павличко "Основи", 2001. - 559 с.
5. Українка Леся. Вибране. - К.: "Дніпро", 1977. - 638 с.
6. Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Том 10. - К.: Вид-то "Наукова думка", 1978. - 541 с.
7. Українка Леся. Зібрання творів у дванадцяти томах. Том 11. - К.: "Наукова думка" - 1978.- 477с.
8. Цит. за кн.: Салига Т.Ю. Високе світло: Літ.-крит. Студії. - Львів: Каменяр, 1994. - 270 с.
9. Barret Browning Elizabeth // http:// members.tripod.com/ poetry_pearls/ePoets /BrowningE.htm
10. Баррет Браунинг Элизабет //http://members.tripod. com/poetry_pearls /Poets /BrowningE.htm

Головна сторінка Віртуальна подорож Раритети Леся Українка: студії Літературне краєзнавство Кримська муза Хроніка Фестиваль "Лесина осінь" Конкурс "Кримська плеяда" Ексклюзив-театр "Сім муз" Студентський клуб "Апостол" Музей кобзарського мистецтва Українська школа Громадське життя Меценати музею Музей розшукує Гостьова книга Кримський Форум