І Міжнародна конференція "Українське кобзарство - історія і сучасність"

Дарія Ковальчук
Кобзарство в церковно-релігійній традиції українського народу

Кобзарство – як феномен українського народу, здавен було пов’язано з церковно-релігійною традицією. Відомо, що кобзарі-бандуристи були носіями духовності народу 1, таким самим завданням є завдання Церкви - плекати духовність вірних . Основу кобзарського репертуару складали побожні псальми та канти, в яких народні співці прославляли Господа. А. Гоняткевич вважає що „завдяки своєму релігійному характерові псальми та канти були завжди пройняті глибоким моральним змістом” 2 Псальм „Ісусе мій, прелюбезний” – є основною кобзарською молитвою, яку мусить знати кожен співець. Особливою була відома всім кобзарська молитва –псальма „ Про Ісуса Христа” - „Ісусе, ти ж моя радосте. Ісусе, ти ж моя сладосте” 3
Зустрічаємо зображення кобзоподібних інструментів в сакральному мистецтві церков. Ці зображення свідчать про побутування кобзарства на Західних землях України ще до ХVІ-ХVІІст., бо ікони з зображеннями царя Давида з кобзоподібним інструментом датовані саме ХVІ – ХVІІ ст..4 Ці ікони знаходяться в фондах Львівського національного музею.
Особливу роль в збереженні духовності українського народу відіграли священики-бандуристи, які поряд із звершенням покликання священика використовували ще і бандуру.
Найбільш відомий з них - це священик Української автокефальної Православної Церкви отець Микола Сарма-Соколовський (1910-2001) 5. Складний життєвий шлях пройшла ця людина. Навчався на художніх курсах в Миргороді, одночасно оволодівав грою на бандурі. Вчителем його був славний кобзар Іван Ярош. Далі перейшов арешти, заслання за націоналістичну діяльність та приналежність до СУМ. В 1942році вчився на пастирських курсах української автокефальної православної церкви, потім єпископом Мстиславом був висвячений на у диякони, а єпископом Сильвестром – у священики. „ У кінці 1944року його арештує Чернівецьке КДБ, як автокефального священика та українського націоналіста” 6 знову чергові арешти, заслання в таборах Мордовії. На каторзі власноручно виготовив собі бандуру, грав на ній та вчив грати на бандурі інших. Згадує о. Микола :” Грав на бандурі, що сам зробив – грою та співом розважав своїх друзів, таких же сіром, як і я” 7 . Незважаючи на заборону писав і вірші. Після звільнення з ГУЛАГів далі відправляв в церкві на Дніпропетровщині, грав на бандурі, видав декілька збірок власних віршів, залишаючись вірним Церкві, державі та бандурі.
Ще представляють інтерес два священики - Української автокефальної православної церкви о.Сергій Кіндзерявий–Пастухів та отець-дияконУкраїнської Православної Церкви Ігор Махлай. Ці люди були засновниками, організаторами, адміністраторами Школи Кобзарського Мистецтва, яка почала свою діяльність в 1973р. в Нью-Йорку. Школа була організована при парафії св.Юра в Нью-Йорку 8. Визначний влад в збереження духовності українського народу в діаспорі внесла діяльність цієї школи – це численні концерти в США, Бразилії, Аргентині. Всі концерти відбувалися при підтримці місцевих священиків та єпископів. Внаслідок виступів капели в Бразилії висловили своє бажання навчитися гри на бандурі семінаристи 9. Також оволоділи бандурою сестри – монахині згромадження Непорочної Діви Марії в Бразилії Кекелія Стрехер та Розанна Гавдида 10. Отець–диякон Ігор Махлай був членом редколегії кобзарського журналу „Бандура” , що виходить св США 11.
Вагомий вклад в розвиток кобзарського мистецтва внесли священики української греко-католицької церкви. Найбільш відомим є отець Іриней Готра ЧСВВ. В Україні Готра навчився грати на бандурі, був пострижений на монаха чину святого Василія Великого, згодом висвячений на священика. Отець Іриней був колись особистим секретарем митрополита Андрея Шептицького, разом з митрополитом був вивезений у Московщину і кинутий у в’язницю. Як пише автор Б.Жеплинський: „Отець Іриней був великим прикладом для всіх священиків, які були на каторжних роботах на засланні. Він відзначався справжньою мужністю, полум’яною вірою”. Після звільнення о.Іриней емігрує до США. До США О.Готра прибув з бандурою роботи славнозвісного бандуриста Василя Ємця, тут отець Іриней став чи не одиноким монахом бандуристом поза межами України. Бандура о.Іринея зараз зберігається в музею в Нью-Йорку.
У Львівській Богословській Академії, а саме у духовній Семінарії в 30-х роках ХХ ст.. семінаристи, майбутні священики, поряд з вивченням богословських предметів у вільний час займалися розучуванням партій для співу в хорі, грою в оркестрі.Про створення музичних гуртків оркестрів в ЛБА можна дізнатися з книги „Світильник істини”. Часто з різних нагод організовувалися виступи. На фото, поміщеному в книзі бачимо популярних бандуристів Львівської Богословської Академії, 1937р. – Богдана Ганушевського, Дмитра Гончара та Юрія Свістеля. ”Оркестра, квартет, бандуристи чи солісти виступали на більших святах Богословської Академії, а також на авторських музично-літературних вечорах гумору під кінець кожних м’ясниць, нажаль хроніка їх мистецьких виступів і програми не записані, хоч вони тішилися гарними успіхами і признанням музик” 13.
На іншій фотографії хору семінаристів під час листопадового концерту 1933року під диригентурою Володимира Желкевича зафіксовано ще одного бандуриста-семінариста Сидора Нагаєвського з бандурою 14.
Відзначається особливою увагою душпастирська діяльність о. Богдана Сенети, який відбував заслання в с.Торба Зирянського району Томської обл. в 50-х роках минулого століття. В цьому поселенні була створена капела бандуристів з каторжан. Керівниками цієї капели бандуристів були сини священика о.Михайла Жеплинського - брати Богдан та Роман Жеплинські. Отець Богдан Сенета був капеланом цієї капели: „ Я був їхнім капеланом, і сповідником, і парохом, всім був.” 15 Був серед каторжан цього поселення і Володимир Чучман, який після заслання був висвячений на священика греко-католицького обряду.
Підтримували діяльність Школи Кобзaрського Мистецтва в Нью-Йорку, а значить і кобзарство, єпископи Церкви – митрополит Йосиф Сліпий та патріарх Мстислав Скрипник, митрополит Філарет 16. Зі зворушенням можна оглянути фотографію, на якій бачимо патріарха Мстислава, що цілує руку кобзареві Олексі Чуприні на сходах музею Т.Шевченка в Каневі.
Сприяли кобзарському мистецтву інші священики, зокрема о.Ігор Цар вітав учасників капели бандуристів „Гамалія ” Центру Творчості дітей та юнацтва перед початком концерту для парафіян парафії Всіх святих українського народу, де парохом був о.Олег Сухінський. Капела бандуристів УТоС „Карпати” зі Львова співала Літургію в храмах Яворова (парох о.Богдан Гнатисько) , с.Наконечне І на Яворівщині, та для українців Перемишля. Виступав з кобзарськими концертами для парафіян парафії св. Ольги та Володимира УГКЦ у Львові відомий кобзар-бандурист Михайло Баран. Парохом цієї парафії є о. Б.Чабан.
Кобзарі-бандуристи завжди виступали на майданах біля церков, знаходили слухачів серед відвідувачів храмових празників. Зараз виник новий звичай посвячення кобзарських інструментів та корогв окремих капел бандуристів.
Виходячи з наведених фактів можна зробити висновок,про те , що кобзарство - суто українське явище, служило збереженню духовності українського народу, шляхом проголошення хвали Господові. З такою самою місієї працює свідоме патріотично настроєне духовенство. Голосячи Добру Новину і священики, і мирян прийдуть до Царства Божого на небі.

1 В.Кушпет Духовність – основа кобзарства // Бандура , 1998, № 63-64, с.45
2 А Горняткевич Кобзарство // Бандура, 2000, №73-74, с.23
3 К. Черемський Шлях звичаю В-во „Глас”, Харків, 2002, с.177
4 Б.Жеплинський Кобзарськими стежинами Бібліотека ім.В.Стефаника НАНУ, Львів, 2002, с.
5 М.Сарма-Соколовський Коріння пам’яті Видавництво ім.Олени Теліги, Київ,1997.с.5
6 М.Баран Священик , кобзар, художник, поет.// Бандура, липень 1995, № 53-54,с.25
7 М.Сарма-Соколовський Коріння пам’яті Видавництво ім.Олени Теліги, Київ,1997.с.5
8 Школа Кобзарського Мистецтва в Нью-Йорку, Альбом, 1978
9 А.Ярцюк Семінаристи й бандура // Бандура, 1991,№37-38, с.53
10 Сестра Кекеклія Стрехер // Бандура, 1988, № 23-24, с.55
11 Ігор Махлай // Бандура, 2000, № 73-74, с.27
12 Б.Жеплинський Кобзарськими стежинами Бібліотека ім.В.Стефаника НАНУ, Львів, 2002, с.196
13 Світильник істини Видання Українського Католицького університету ім. св. Климентія Папи . Частина перша, Торонто, 1973. с. 528.
14 Там само
15 Інтерв’ю з о.Богданом Сенетою від 8.04.93р., с.Зимна Вода Пустомитівського р-ну, Львівської обл. // АІІЦ, П-1-1-141, с.6
16 Школа Кобзарського Мистецтва в Нью-Йорку, Альбом, 1978, с.35

Ковальчук Дарія. Кобзарство в церковно-релігійній традиції українського народу// Науковий вісник українського університету. – Т. 10 – Москва. – 2006. – С. 144-146.